| Chapter 14 |
1 |
¶ Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса, --
|
2 |
і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... --
|
3 |
Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. --
|
4 |
Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! --
|
5 |
І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. --
|
6 |
А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. --
|
7 |
Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. --
|
8 |
А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!... --
|
9 |
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. --
|
10 |
І послав стяти Івана в в'язниці. --
|
11 |
І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... --
|
12 |
А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. --
|
13 |
¶ Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. --
|
14 |
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. --
|
15 |
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. --
|
16 |
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! --
|
17 |
Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі. --
|
18 |
А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. --
|
19 |
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. --
|
20 |
І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... --
|
21 |
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. --
|
22 |
¶ І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить. --
|
23 |
Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. --
|
24 |
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. --
|
25 |
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. --
|
26 |
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... --
|
27 |
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! --
|
28 |
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. --
|
29 |
А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. --
|
30 |
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... --
|
31 |
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? --
|
32 |
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. --
|
33 |
А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! --
|
34 |
¶ Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську. --
|
35 |
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. --
|
36 |
І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був. --
|