| Chapter 7 |
1 |
¶ Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив. --
|
2 |
Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру. --
|
3 |
Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди. --
|
4 |
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! --
|
5 |
Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон. --
|
6 |
Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав. --
|
7 |
І без усякої суперечки більший меншого благословляє. --
|
8 |
І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе. --
|
9 |
І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини. --
|
10 |
Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек. --
|
11 |
¶ Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим? --
|
12 |
Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону. --
|
13 |
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника. --
|
14 |
Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав. --
|
15 |
І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик, --
|
16 |
що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя. --
|
17 |
Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим. --
|
18 |
Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність. --
|
19 |
Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. --
|
20 |
І поскільки воно не без клятви, --
|
21 |
вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим, --
|
22 |
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! --
|
23 |
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, --
|
24 |
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. --
|
25 |
Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись. --
|
26 |
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, --
|
27 |
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе. --
|
28 |
Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки! --
|