| Chapter 10 |
1 |
¶ А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас. --
|
2 |
І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом. --
|
3 |
Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми, --
|
4 |
зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, --
|
5 |
і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові, --
|
6 |
і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш. --
|
7 |
¶ Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми. --
|
8 |
Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь. --
|
9 |
Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами. --
|
10 |
Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна, --
|
11 |
такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши. --
|
12 |
¶ Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе. --
|
13 |
Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти. --
|
14 |
Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою. --
|
15 |
Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами, --
|
16 |
щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять. --
|
17 |
А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі! --
|
18 |
Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь! --
|