| Chapter 17 |
1 |
¶ Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська. --
|
2 |
І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання, --
|
3 |
виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую. --
|
4 |
І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок. --
|
5 |
А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх. --
|
6 |
А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили! --
|
7 |
А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус... --
|
8 |
І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це. --
|
9 |
Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили. --
|
10 |
¶ А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську. --
|
11 |
Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є. --
|
12 |
Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів. --
|
13 |
Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ. --
|
14 |
Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там. --
|
15 |
А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули. --
|
16 |
¶ Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів. --
|
17 |
Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними. --
|
18 |
А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення. --
|
19 |
І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти? --
|
20 |
Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має? --
|
21 |
А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати. --
|
22 |
¶ Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні. --
|
23 |
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. --
|
24 |
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, --
|
25 |
і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. --
|
26 |
І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, --
|
27 |
щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. --
|
28 |
Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його! --
|
29 |
Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. --
|
30 |
Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, --
|
31 |
бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши. --
|
32 |
¶ Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом... --
|
33 |
Так вийшов Павло з-поміж них. --
|
34 |
А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними. --
|