| Chapter 8 |
1 |
¶ А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських. --
|
2 |
І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним. --
|
3 |
А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці... --
|
4 |
¶ Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили. --
|
5 |
Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. --
|
6 |
А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив. --
|
7 |
Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися. --
|
8 |
І радість велика в тім місті була! --
|
9 |
Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого. --
|
10 |
Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика! --
|
11 |
Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством. --
|
12 |
Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися. --
|
13 |
Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався. --
|
14 |
¶ Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. --
|
15 |
А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, --
|
16 |
бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса. --
|
17 |
Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого! --
|
18 |
Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші, --
|
19 |
і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого! --
|
20 |
Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші! --
|
21 |
У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне. --
|
22 |
Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого! --
|
23 |
Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди. --
|
24 |
А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили... --
|
25 |
А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях. --
|
26 |
¶ А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона. --
|
27 |
І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, --
|
28 |
вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю. --
|
29 |
А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу. --
|
30 |
Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш? --
|
31 |
А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним. --
|
32 |
А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! --
|
33 |
У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається... --
|
34 |
Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого? --
|
35 |
А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому. --
|
36 |
І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись? --
|
37 |
А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий! --
|
38 |
І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його. --
|
39 |
А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм. --
|
40 |
А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію. --
|