| Chapter 10 |
1 |
¶ Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник. --
|
2 |
А хто входить дверима, той вівцям пастух. --
|
3 |
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх. --
|
4 |
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його. --
|
5 |
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу. --
|
6 |
Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив. --
|
7 |
І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям. --
|
8 |
Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. --
|
9 |
Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде. --
|
10 |
Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали. --
|
11 |
Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. --
|
12 |
А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. --
|
13 |
А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці. --
|
14 |
Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. --
|
15 |
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. --
|
16 |
Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир! --
|
17 |
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його. --
|
18 |
Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця. --
|
19 |
¶ З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася. --
|
20 |
І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його? --
|
21 |
Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?... --
|
22 |
¶ Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима. --
|
23 |
А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку. --
|
24 |
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам! --
|
25 |
Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене. --
|
26 |
Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви. --
|
27 |
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. --
|
28 |
І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. --
|
29 |
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки. --
|
30 |
Я й Отець Ми одне! --
|
31 |
Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його. --
|
32 |
Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати? --
|
33 |
Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш... --
|
34 |
Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги? --
|
35 |
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути, --
|
36 |
то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий? --
|
37 |
Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені. --
|
38 |
А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці! --
|
39 |
¶ Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він. --
|
40 |
І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував. --
|
41 |
І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було. --
|
42 |
І багато-хто ввірували в Нього там. --
|