| Chapter 8 |
1 |
¶ Ісус же на гору Оливну пішов. --
|
2 |
А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх. --
|
3 |
І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її, --
|
4 |
та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу... --
|
5 |
Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш? --
|
6 |
Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем... --
|
7 |
А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!... --
|
8 |
І Він знов нахилився додолу, і писав по землі... --
|
9 |
А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині... --
|
10 |
І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? --
|
11 |
А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши! --
|
12 |
¶ І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя. --
|
13 |
Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве. --
|
14 |
Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду. --
|
15 |
Ви за тілом судите, Я не суджу нікого. --
|
16 |
А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене! --
|
17 |
Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве. --
|
18 |
Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене. --
|
19 |
І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б. --
|
20 |
Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його... --
|
21 |
¶ І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... --
|
22 |
А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете? --
|
23 |
І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. --
|
24 |
Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. --
|
25 |
А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. --
|
26 |
Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. --
|
27 |
Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. --
|
28 |
Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. --
|
29 |
А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби. --
|
30 |
Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. --
|
31 |
¶ Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, --
|
32 |
і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! --
|
33 |
Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? --
|
34 |
Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. --
|
35 |
І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. --
|
36 |
Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні. --
|
37 |
Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас. --
|
38 |
¶ Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого. --
|
39 |
Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. --
|
40 |
А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. --
|
41 |
Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога. --
|
42 |
А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. --
|
43 |
Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. --
|
44 |
Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. --
|
45 |
А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу. --
|
46 |
¶ Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите? --
|
47 |
Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога. --
|
48 |
Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш? --
|
49 |
Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте. --
|
50 |
Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить. --
|
51 |
¶ Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік! --
|
52 |
І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. --
|
53 |
Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе? --
|
54 |
Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш. --
|
55 |
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю. --
|
56 |
Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився. --
|
57 |
А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив? --
|
58 |
Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є. --
|
59 |
І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов. --
|