| Chapter 7 |
1 |
¶ Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його. --
|
2 |
А надходило свято юдейське Кучки. --
|
3 |
І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. --
|
4 |
Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові. --
|
5 |
Бо не вірували в Нього навіть брати Його! --
|
6 |
А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш. --
|
7 |
Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. --
|
8 |
Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час. --
|
9 |
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї. --
|
10 |
Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай. --
|
11 |
А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він? --
|
12 |
І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ... --
|
13 |
Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв. --
|
14 |
¶ У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав. --
|
15 |
І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись? --
|
16 |
Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене. --
|
17 |
Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я. --
|
18 |
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема. --
|
19 |
Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене? --
|
20 |
Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити? --
|
21 |
Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь. --
|
22 |
Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка. --
|
23 |
Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив? --
|
24 |
Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть! --
|
25 |
Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити? --
|
26 |
Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос? --
|
27 |
Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він. --
|
28 |
І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте. --
|
29 |
Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він! --
|
30 |
Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його. --
|
31 |
А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей? --
|
32 |
Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його. --
|
33 |
Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене. --
|
34 |
Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете... --
|
35 |
Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати? --
|
36 |
Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете? --
|
37 |
¶ А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є! --
|
38 |
Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його. --
|
39 |
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений. --
|
40 |
А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк! --
|
41 |
Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї? --
|
42 |
Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид? --
|
43 |
Так повстала незгода в народі з-за Нього. --
|
44 |
А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього. --
|
45 |
¶ І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його? --
|
46 |
Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік... --
|
47 |
А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено? --
|
48 |
Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього? --
|
49 |
Та проклятий народ, що не знає Закону! --
|
50 |
Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них: --
|
51 |
Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить? --
|
52 |
Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї. --
|
53 |
І до дому свого пішов кожен. --
|