| Chapter 5 |
1 |
¶ Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов. --
|
2 |
А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків. --
|
3 |
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено. --
|
4 |
Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу. --
|
5 |
А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим. --
|
6 |
Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим? --
|
7 |
Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить. --
|
8 |
Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи! --
|
9 |
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була, --
|
10 |
тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого. --
|
11 |
А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи. --
|
12 |
А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи? --
|
13 |
Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці. --
|
14 |
Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого! --
|
15 |
Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус. --
|
16 |
І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу. --
|
17 |
¶ А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я. --
|
18 |
І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним. --
|
19 |
Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить. --
|
20 |
Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. --
|
21 |
Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. --
|
22 |
Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, --
|
23 |
щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його. --
|
24 |
Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя. --
|
25 |
Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. --
|
26 |
Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. --
|
27 |
І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син. --
|
28 |
Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, --
|
29 |
і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. --
|
30 |
Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене. --
|
31 |
¶ Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве. --
|
32 |
Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене. --
|
33 |
Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду. --
|
34 |
Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені. --
|
35 |
Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його. --
|
36 |
Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав! --
|
37 |
Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили. --
|
38 |
Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав. --
|
39 |
Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! --
|
40 |
Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя. --
|
41 |
Від людей не приймаю Я слави, --
|
42 |
але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте. --
|
43 |
Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви. --
|
44 |
Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви? --
|
45 |
Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви! --
|
46 |
Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він. --
|
47 |
Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм? --
|