| Chapter 13 |
1 |
¶ Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами. --
|
2 |
Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? --
|
3 |
Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! --
|
4 |
Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? --
|
5 |
Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! --
|
6 |
¶ І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. --
|
7 |
І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно? --
|
8 |
А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм, --
|
9 |
чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його. --
|
10 |
¶ І навчав Він в одній з синагог у суботу. --
|
11 |
І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись. --
|
12 |
А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї. --
|
13 |
І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога! --
|
14 |
Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього. --
|
15 |
А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти? --
|
16 |
Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут? --
|
17 |
А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив! --
|
18 |
¶ Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю? --
|
19 |
Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його. --
|
20 |
І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство? --
|
21 |
Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне. --
|
22 |
І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи. --
|
23 |
¶ І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм: --
|
24 |
Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть! --
|
25 |
Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви! --
|
26 |
Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти... --
|
27 |
А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду! --
|
28 |
Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть... --
|
29 |
І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть! --
|
30 |
І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми! --
|
31 |
¶ Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе... --
|
32 |
А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу. --
|
33 |
Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом. --
|
34 |
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! --
|
35 |
Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я! --
|