| Chapter 6 |
1 |
¶ І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками. --
|
2 |
А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу? --
|
3 |
І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним? --
|
4 |
Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним? --
|
5 |
І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі! --
|
6 |
І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла. --
|
7 |
А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження. --
|
8 |
А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став. --
|
9 |
Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити? --
|
10 |
І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова! --
|
11 |
А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?... --
|
12 |
¶ І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога. --
|
13 |
А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав: --
|
14 |
Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, --
|
15 |
Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, --
|
16 |
Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став. --
|
17 |
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону, --
|
18 |
що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися. --
|
19 |
Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла. --
|
20 |
¶ А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше. --
|
21 |
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. --
|
22 |
Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. --
|
23 |
Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. --
|
24 |
Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте. --
|
25 |
Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати. --
|
26 |
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні! --
|
27 |
¶ А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. --
|
28 |
Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. --
|
29 |
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. --
|
30 |
І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай. --
|
31 |
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. --
|
32 |
А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить. --
|
33 |
І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять. --
|
34 |
А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. --
|
35 |
Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! --
|
36 |
Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! --
|
37 |
¶ Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. --
|
38 |
Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. --
|
39 |
Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? --
|
40 |
Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. --
|
41 |
Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? --
|
42 |
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого! --
|
43 |
Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий. --
|
44 |
Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть. --
|
45 |
Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його! --
|
46 |
Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю? --
|
47 |
Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: --
|
48 |
Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! --
|
49 |
А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна! --
|