| Chapter 5 |
1 |
¶ І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського. --
|
2 |
І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. --
|
3 |
І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна. --
|
4 |
А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід. --
|
5 |
А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода. --
|
6 |
А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись... --
|
7 |
І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати. --
|
8 |
А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина! --
|
9 |
Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був, --
|
10 |
також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей! --
|
11 |
І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним. --
|
12 |
¶ А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене! --
|
13 |
А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла... --
|
14 |
І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм. --
|
15 |
А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх. --
|
16 |
Він же відходив на місце самотнє й молився. --
|
17 |
¶ І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх, --
|
18 |
і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти. --
|
19 |
Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса. --
|
20 |
І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! --
|
21 |
А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?... --
|
22 |
Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших? --
|
23 |
Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи? --
|
24 |
Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! --
|
25 |
І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога. --
|
26 |
І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!... --
|
27 |
¶ Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною! --
|
28 |
І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним. --
|
29 |
І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі. --
|
30 |
Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте? --
|
31 |
А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. --
|
32 |
Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних. --
|
33 |
Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють? --
|
34 |
Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий? --
|
35 |
Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів... --
|
36 |
Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться. --
|
37 |
І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. --
|
38 |
Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків. --
|
39 |
І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше! --
|