| Chapter 4 |
1 |
¶ А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. --
|
2 |
Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів. --
|
3 |
І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! --
|
4 |
А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! --
|
5 |
І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. --
|
6 |
І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. --
|
7 |
Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! --
|
8 |
І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! --
|
9 |
І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! --
|
10 |
Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли! --
|
11 |
і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги! --
|
12 |
А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого! --
|
13 |
І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу. --
|
14 |
¶ А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. --
|
15 |
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. --
|
16 |
І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. --
|
17 |
І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: --
|
18 |
На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, --
|
19 |
щоб проповідувати рік Господнього змилування. --
|
20 |
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. --
|
21 |
І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! --
|
22 |
І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? --
|
23 |
Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. --
|
24 |
І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. --
|
25 |
Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, --
|
26 |
а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. --
|
27 |
І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. --
|
28 |
І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. --
|
29 |
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... --
|
30 |
Але Він перейшов серед них, і віддалився. --
|
31 |
¶ І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах. --
|
32 |
І дивувались науці Його, бо слово Його було владне. --
|
33 |
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: --
|
34 |
Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий... --
|
35 |
А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. --
|
36 |
І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?... --
|
37 |
І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю. --
|
38 |
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його. --
|
39 |
І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала. --
|
40 |
Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв. --
|
41 |
Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. --
|
42 |
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив. --
|
43 |
Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано. --
|
44 |
І Він проповідував по синагогах Галілеї. --
|