| Chapter 2 |
1 |
¶ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. --
|
2 |
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. --
|
3 |
І всі йшли записатися, кожен у місто своє. --
|
4 |
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, --
|
5 |
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. --
|
6 |
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. --
|
7 |
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... --
|
8 |
¶ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. --
|
9 |
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... --
|
10 |
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. --
|
11 |
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. --
|
12 |
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. --
|
13 |
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: --
|
14 |
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! --
|
15 |
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. --
|
16 |
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. --
|
17 |
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. --
|
18 |
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... --
|
19 |
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. --
|
20 |
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано. --
|
21 |
¶ Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. --
|
22 |
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, --
|
23 |
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, --
|
24 |
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. --
|
25 |
¶ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. --
|
26 |
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. --
|
27 |
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, --
|
28 |
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: --
|
29 |
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, --
|
30 |
бо побачили очі мої Спасіння Твоє, --
|
31 |
яке Ти приготував перед всіма народами, --
|
32 |
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! --
|
33 |
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. --
|
34 |
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, --
|
35 |
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! --
|
36 |
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, --
|
37 |
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. --
|
38 |
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав. --
|
39 |
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. --
|
40 |
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. --
|
41 |
¶ А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. --
|
42 |
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. --
|
43 |
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. --
|
44 |
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. --
|
45 |
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. --
|
46 |
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. --
|
47 |
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. --
|
48 |
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... --
|
49 |
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? --
|
50 |
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. --
|
51 |
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. --
|
52 |
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей. --
|