| Chapter 15 |
1 |
¶ А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали. --
|
2 |
А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш... --
|
3 |
А первосвященики міцно Його винуватили. --
|
4 |
Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! --
|
5 |
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. --
|
6 |
На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони. --
|
7 |
Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. --
|
8 |
Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. --
|
9 |
Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? --
|
10 |
Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. --
|
11 |
А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. --
|
12 |
Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? --
|
13 |
Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! --
|
14 |
Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!... --
|
15 |
¶ Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був. --
|
16 |
Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. --
|
17 |
І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. --
|
18 |
І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! --
|
19 |
І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... --
|
20 |
І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його. --
|
21 |
І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. --
|
22 |
¶ І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. --
|
23 |
І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв. --
|
24 |
І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. --
|
25 |
Була ж третя година, як Його розп'яли. --
|
26 |
І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. --
|
27 |
Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. --
|
28 |
І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано! --
|
29 |
А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, --
|
30 |
зійди із хреста, та спаси Самого Себе! --
|
31 |
Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! --
|
32 |
Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього... --
|
33 |
¶ А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі. --
|
34 |
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? --
|
35 |
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю! --
|
36 |
А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти! --
|
37 |
А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!... --
|
38 |
І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу. --
|
39 |
А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий! --
|
40 |
Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія, --
|
41 |
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним. --
|
42 |
¶ А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, --
|
43 |
прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. --
|
44 |
А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. --
|
45 |
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. --
|
46 |
А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. --
|
47 |
Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. --
|