| Chapter 21 |
1 |
¶ А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, --
|
2 |
до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. --
|
3 |
А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. --
|
4 |
А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: --
|
5 |
Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. --
|
6 |
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. --
|
7 |
Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. --
|
8 |
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. --
|
9 |
А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті! --
|
10 |
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий? --
|
11 |
А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського! --
|
12 |
¶ Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. --
|
13 |
І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. --
|
14 |
І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. --
|
15 |
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, --
|
16 |
та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? --
|
17 |
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув. --
|
18 |
¶ А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів. --
|
19 |
І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло. --
|
20 |
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!... --
|
21 |
Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те! --
|
22 |
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. --
|
23 |
¶ А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав? --
|
24 |
Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню. --
|
25 |
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили? --
|
26 |
А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка. --
|
27 |
І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню. --
|
28 |
¶ А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! --
|
29 |
А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. --
|
30 |
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. --
|
31 |
Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. --
|
32 |
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому. --
|
33 |
¶ Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. --
|
34 |
Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. --
|
35 |
Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. --
|
36 |
Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. --
|
37 |
Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. --
|
38 |
Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! --
|
39 |
І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. --
|
40 |
Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? --
|
41 |
Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. --
|
42 |
Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! --
|
43 |
Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. --
|
44 |
І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його. --
|
45 |
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. --
|
46 |
І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. --
|