| Chapter 17 |
1 |
¶ А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. --
|
2 |
І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. --
|
3 |
І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. --
|
4 |
І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. --
|
5 |
Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! --
|
6 |
А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно... --
|
7 |
А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь! --
|
8 |
Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса. --
|
9 |
А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. --
|
10 |
І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? --
|
11 |
А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує. --
|
12 |
Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них. --
|
13 |
Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. --
|
14 |
¶ І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, --
|
15 |
і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. --
|
16 |
Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його. --
|
17 |
А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його! --
|
18 |
Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години! --
|
19 |
Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати? --
|
20 |
А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого! --
|
21 |
Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом. --
|
22 |
¶ Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук, --
|
23 |
і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились... --
|
24 |
¶ Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? --
|
25 |
Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? --
|
26 |
А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини! --
|
27 |
Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе... --
|