| Chapter 11 |
1 |
¶ І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати. --
|
2 |
Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, --
|
3 |
щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? --
|
4 |
Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: --
|
5 |
Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина... --
|
6 |
І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! --
|
7 |
¶ Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його? --
|
8 |
Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських. --
|
9 |
По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. --
|
10 |
Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! --
|
11 |
Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! --
|
12 |
Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. --
|
13 |
Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. --
|
14 |
Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. --
|
15 |
Хто має вуха, нехай слухає! --
|
16 |
¶ До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, --
|
17 |
і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... --
|
18 |
Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. --
|
19 |
Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами. --
|
20 |
Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: --
|
21 |
Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. --
|
22 |
Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! --
|
23 |
А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. --
|
24 |
Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!... --
|
25 |
¶ Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. --
|
26 |
Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! --
|
27 |
Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. --
|
28 |
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! --
|
29 |
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. --
|
30 |
Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! --
|