| Chapter 6 |
1 |
¶ Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. --
|
2 |
Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! --
|
3 |
А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, --
|
4 |
щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. --
|
5 |
¶ А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! --
|
6 |
А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. --
|
7 |
А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. --
|
8 |
Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! --
|
9 |
¶ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, --
|
10 |
нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. --
|
11 |
Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. --
|
12 |
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. --
|
13 |
І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь. --
|
14 |
Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. --
|
15 |
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. --
|
16 |
¶ А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! --
|
17 |
А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, --
|
18 |
щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. --
|
19 |
¶ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. --
|
20 |
Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. --
|
21 |
Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! --
|
22 |
Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. --
|
23 |
А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! --
|
24 |
Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. --
|
25 |
¶ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? --
|
26 |
Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? --
|
27 |
Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? --
|
28 |
І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. --
|
29 |
А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. --
|
30 |
І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! --
|
31 |
Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? --
|
32 |
Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. --
|
33 |
Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. --
|
34 |
Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! --
|