| Chapter 3 |
1 |
¶ (4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну, --
|
2 |
(4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили. --
|
3 |
(4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили. --
|
4 |
(4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову, --
|
5 |
(4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили... --
|
6 |
(4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь... --
|
7 |
(4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову! --
|
8 |
(4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав. --
|
9 |
¶ (4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки. --
|
10 |
(4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар! --
|
11 |
(4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє. --
|
12 |
(4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля. --
|
13 |
(4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось! --
|
14 |
(4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині. --
|
15 |
(4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск, --
|
16 |
(4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим! --
|
17 |
(4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому. --
|
18 |
¶ (4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім. --
|
19 |
(4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї. --
|
20 |
(4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід, --
|
21 |
(4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні! --
|