| Chapter 7 |
1 |
¶ Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда. --
|
2 |
І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали. --
|
3 |
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників. --
|
4 |
Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно. --
|
5 |
У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою. --
|
6 |
Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь. --
|
7 |
Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене. --
|
8 |
¶ Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений. --
|
9 |
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає. --
|
10 |
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім. --
|
11 |
А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію. --
|
12 |
Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю. --
|
13 |
Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду. --
|
14 |
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене. --
|
15 |
А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують... --
|
16 |
Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї! --
|