| Chapter 22 |
1 |
¶ І було мені слово Господнє таке: --
|
2 |
А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його, --
|
3 |
та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися! --
|
4 |
Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв! --
|
5 |
Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна! --
|
6 |
Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати. --
|
7 |
Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе. --
|
8 |
Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш. --
|
9 |
У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе. --
|
10 |
Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе. --
|
11 |
І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого... --
|
12 |
Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог... --
|
13 |
І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе. --
|
14 |
Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив! --
|
15 |
І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе. --
|
16 |
І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!... --
|
17 |
¶ І було мені слово Господнє таке: --
|
18 |
Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися. --
|
19 |
Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму. --
|
20 |
Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас! --
|
21 |
І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його... --
|
22 |
Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!... --
|
23 |
¶ І було мені слово Господнє таке: --
|
24 |
Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая! --
|
25 |
Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її. --
|
26 |
Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них. --
|
27 |
Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи. --
|
28 |
А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив... --
|
29 |
Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї... --
|
30 |
І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов! --
|
31 |
І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог... --
|