| Chapter 19 |
1 |
¶ А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих, --
|
2 |
та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят! --
|
3 |
І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер! --
|
4 |
І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели... --
|
5 |
Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком. --
|
6 |
І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер! --
|
7 |
І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній! --
|
8 |
Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму! --
|
9 |
І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих... --
|
10 |
¶ Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі. --
|
11 |
І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх! --
|
12 |
Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер... --
|
13 |
А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному, --
|
14 |
і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона. --
|