| Chapter 38 |
1 |
¶ Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити... --
|
2 |
І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, --
|
3 |
та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем! --
|
4 |
І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: --
|
5 |
Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ, --
|
6 |
і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. --
|
7 |
І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: --
|
8 |
ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було. --
|
9 |
¶ Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби: --
|
10 |
Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму... --
|
11 |
Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини... --
|
12 |
Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі... --
|
13 |
Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною... --
|
14 |
Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене! --
|
15 |
Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі! --
|
16 |
Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене! --
|
17 |
Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої, --
|
18 |
бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. --
|
19 |
Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою! --
|
20 |
Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя! --
|
21 |
А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає! --
|
22 |
А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому? --
|