| Chapter 33 |
1 |
¶ Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують... --
|
2 |
Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням! --
|
3 |
Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди. --
|
4 |
І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї. --
|
5 |
Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. --
|
6 |
І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його. --
|
7 |
Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру. --
|
8 |
Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину... --
|
9 |
Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили... --
|
10 |
Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! --
|
11 |
Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере... --
|
12 |
І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені... --
|
13 |
¶ Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу! --
|
14 |
Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу? --
|
15 |
Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, --
|
16 |
той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена! --
|
17 |
Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку. --
|
18 |
Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти? --
|
19 |
Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти. --
|
20 |
Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. --
|
21 |
Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його. --
|
22 |
Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе! --
|
23 |
Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть. --
|
24 |
І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе. --
|