| Chapter 21 |
1 |
¶ Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного. --
|
2 |
Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець. --
|
3 |
Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь. --
|
4 |
Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття. --
|
5 |
Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть! --
|
6 |
Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе. --
|
7 |
І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною. --
|
8 |
І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі! --
|
9 |
Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю! --
|
10 |
О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого. --
|
11 |
¶ Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі? --
|
12 |
А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть! --
|
13 |
¶ Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів. --
|
14 |
Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом! --
|
15 |
Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни. --
|
16 |
Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться. --
|
17 |
А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив. --
|