| Chapter 8 |
1 |
¶ О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би! --
|
2 |
Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх! --
|
3 |
Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!... --
|
4 |
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби! --
|
5 |
¶ Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька! --
|
6 |
Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа! --
|
7 |
Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!... --
|
8 |
¶ Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її? --
|
9 |
Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх... --
|
10 |
Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить... --
|
11 |
Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла. --
|
12 |
Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні! --
|
13 |
¶ О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені! --
|
14 |
Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах! --
|