| Chapter 7 |
1 |
¶ (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене! --
|
2 |
(7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями! --
|
3 |
(7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят! --
|
4 |
(7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску! --
|
5 |
(7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями! --
|
6 |
(7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах! --
|
7 |
(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних! --
|
8 |
(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!... --
|
9 |
(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих! --
|
10 |
¶ (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене! --
|
11 |
(7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах! --
|
12 |
(7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам! --
|
13 |
(7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! --
|