| Chapter 5 |
1 |
¶ Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані! --
|
2 |
¶ Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!... --
|
3 |
Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?... --
|
4 |
Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!... --
|
5 |
Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців... --
|
6 |
Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене... --
|
7 |
Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів! --
|
8 |
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання! --
|
9 |
¶ Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас? --
|
10 |
Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших... --
|
11 |
Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон... --
|
12 |
Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали! --
|
13 |
Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча! --
|
14 |
Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами! --
|
15 |
Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри! --
|
16 |
Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські! --
|