| Chapter 31 |
1 |
¶ Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати: --
|
2 |
Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх? --
|
3 |
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів! --
|
4 |
Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям, --
|
5 |
щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права! --
|
6 |
Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим: --
|
7 |
він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме! --
|
8 |
Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним. --
|
9 |
Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного. --
|
10 |
¶ Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: --
|
11 |
довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! --
|
12 |
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя. --
|
13 |
Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками. --
|
14 |
Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій. --
|
15 |
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм. --
|
16 |
Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника. --
|
17 |
Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої. --
|
18 |
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі. --
|
19 |
Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають. --
|
20 |
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. --
|
21 |
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім. --
|
22 |
Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її. --
|
23 |
Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю. --
|
24 |
Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси. --
|
25 |
Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня. --
|
26 |
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці. --
|
27 |
Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть. --
|
28 |
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її: --
|
29 |
Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила! --
|
30 |
Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! --
|
31 |
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах! --
|