| Chapter 30 |
1 |
¶ Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я! --
|
2 |
Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму, --
|
3 |
і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих... --
|
4 |
Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш? --
|
5 |
Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. --
|
6 |
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти. --
|
7 |
¶ Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: --
|
8 |
віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, --
|
9 |
щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога. --
|
10 |
¶ Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став. --
|
11 |
Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє, --
|
12 |
покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите, --
|
13 |
покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися! --
|
14 |
Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі! --
|
15 |
¶ Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить: --
|
16 |
шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь! --
|
17 |
Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть! --
|
18 |
¶ Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю: --
|
19 |
дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!... --
|
20 |
Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!... --
|
21 |
Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: --
|
22 |
під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться, --
|
23 |
під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!... --
|
24 |
¶ Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: --
|
25 |
мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; --
|
26 |
борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; --
|
27 |
немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; --
|
28 |
павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських! --
|
29 |
¶ Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири: --
|
30 |
лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким, --
|
31 |
осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо! --
|
32 |
Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста! --
|
33 |
Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку. --
|