| Chapter 25 |
1 |
¶ І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя. --
|
2 |
¶ Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу. --
|
3 |
Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі. --
|
4 |
¶ Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина, --
|
5 |
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його. --
|
6 |
¶ Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій, --
|
7 |
бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої. --
|
8 |
¶ Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній? --
|
9 |
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого, --
|
10 |
щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя. --
|
11 |
¶ Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. --
|
12 |
Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха. --
|
13 |
¶ Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє. --
|
14 |
¶ Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає. --
|
15 |
¶ Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку. --
|
16 |
¶ Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути. --
|
17 |
¶ Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе. --
|
18 |
¶ Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. --
|
19 |
¶ Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. --
|
20 |
¶ Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому. --
|
21 |
¶ Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, --
|
22 |
бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі! --
|
23 |
¶ Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя. --
|
24 |
¶ Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. --
|
25 |
¶ Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу. --
|
26 |
¶ Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним. --
|
27 |
¶ Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава. --
|
28 |
¶ Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру. --
|