| Chapter 14 |
1 |
¶ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. --
|
2 |
¶ Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним. --
|
3 |
¶ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. --
|
4 |
¶ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола. --
|
5 |
¶ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду. --
|
6 |
¶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного. --
|
7 |
¶ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив. --
|
8 |
¶ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана. --
|
9 |
¶ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання. --
|
10 |
¶ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший. --
|
11 |
¶ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне. --
|
12 |
¶ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. --
|
13 |
¶ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. --
|
14 |
¶ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. --
|
15 |
¶ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. --
|
16 |
¶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий. --
|
17 |
¶ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена. --
|
18 |
¶ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються. --
|
19 |
¶ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного. --
|
20 |
¶ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. --
|
21 |
¶ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. --
|
22 |
¶ Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро. --
|
23 |
¶ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. --
|
24 |
¶ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота. --
|
25 |
¶ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить. --
|
26 |
¶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм. --
|
27 |
Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. --
|
28 |
¶ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря. --
|
29 |
¶ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту. --
|
30 |
¶ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей. --
|
31 |
¶ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його. --
|
32 |
¶ Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. --
|
33 |
¶ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться. --
|
34 |
¶ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. --
|
35 |
¶ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його. --
|