| Chapter 9 |
1 |
¶ Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала. --
|
2 |
Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила. --
|
3 |
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських: --
|
4 |
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому: --
|
5 |
Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала! --
|
6 |
Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму! --
|
7 |
Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. --
|
8 |
Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе. --
|
9 |
Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости! --
|
10 |
Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум, --
|
11 |
бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя. --
|
12 |
Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш! --
|
13 |
¶ Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! --
|
14 |
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, --
|
15 |
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує: --
|
16 |
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому: --
|
17 |
Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб... --
|
18 |
І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!... --
|