| Chapter 139 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав, --
|
2 |
Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. --
|
3 |
Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, --
|
4 |
бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! --
|
5 |
Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. --
|
6 |
Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! --
|
7 |
¶ Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? --
|
8 |
Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! --
|
9 |
Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, --
|
10 |
то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! --
|
11 |
Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, --
|
12 |
то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! --
|
13 |
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, --
|
14 |
Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! --
|
15 |
і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! --
|
16 |
Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... --
|
17 |
¶ Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, --
|
18 |
перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. --
|
19 |
Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! --
|
20 |
Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! --
|
21 |
Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: --
|
22 |
повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... --
|
23 |
Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, --
|
24 |
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь! --
|