| Chapter 129 |
1 |
¶ Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість! --
|
2 |
Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! --
|
3 |
Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, --
|
4 |
та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! --
|
5 |
¶ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! --
|
6 |
Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, --
|
7 |
що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, --
|
8 |
і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа! --
|