| Chapter 109 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий, --
|
2 |
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною! --
|
3 |
і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, --
|
4 |
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них, --
|
5 |
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою! --
|
6 |
¶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! --
|
7 |
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом! --
|
8 |
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере! --
|
9 |
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою! --
|
10 |
і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував! --
|
11 |
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю! --
|
12 |
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! --
|
13 |
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє! --
|
14 |
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері! --
|
15 |
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, --
|
16 |
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її! --
|
17 |
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього! --
|
18 |
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива! --
|
19 |
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться! --
|
20 |
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло! --
|
21 |
¶ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй, --
|
22 |
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!... --
|
23 |
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений! --
|
24 |
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи, --
|
25 |
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають... --
|
26 |
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! --
|
27 |
і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! --
|
28 |
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! --
|
29 |
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! --
|
30 |
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, --
|
31 |
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його! --
|