| Chapter 69 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли! --
|
2 |
(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія! --
|
3 |
(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!... --
|
4 |
(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю! --
|
5 |
(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані! --
|
6 |
(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів, --
|
7 |
(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!... --
|
8 |
(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері, --
|
9 |
(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене, --
|
10 |
(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу... --
|
11 |
(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них: --
|
12 |
(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває... --
|
13 |
¶ (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого, --
|
14 |
(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод! --
|
15 |
(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня! --
|
16 |
(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене, --
|
17 |
(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене, --
|
18 |
(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!... --
|
19 |
(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги! --
|
20 |
(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов! --
|
21 |
(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували... --
|
22 |
¶ (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами, --
|
23 |
(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються! --
|
24 |
(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє! --
|
25 |
(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде! --
|
26 |
(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою... --
|
27 |
(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою, --
|
28 |
(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!... --
|
29 |
(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім, --
|
30 |
¶ (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму! --
|
31 |
(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має. --
|
32 |
(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце, --
|
33 |
(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він! --
|
34 |
(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається, --
|
35 |
(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, --
|
36 |
(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім! --
|