| Chapter 5 |
1 |
¶ І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи: --
|
2 |
Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа! --
|
3 |
Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля! --
|
4 |
Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою. --
|
5 |
Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля. --
|
6 |
¶ За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами. --
|
7 |
Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі. --
|
8 |
Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля! --
|
9 |
Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа! --
|
10 |
Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте! --
|
11 |
Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ. --
|
12 |
¶ Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів! --
|
13 |
Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов. --
|
14 |
Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря. --
|
15 |
І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах! --
|
16 |
Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах! --
|
17 |
Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває. --
|
18 |
Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах. --
|
19 |
Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли. --
|
20 |
Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою. --
|
21 |
Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя! --
|
22 |
Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів! --
|
23 |
Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими! --
|
24 |
¶ Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі. --
|
25 |
Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко. --
|
26 |
Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому.. --
|
27 |
Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав. --
|
28 |
Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його? --
|
29 |
Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі: --
|
30 |
Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию. --
|
31 |
Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ. --
|