| Chapter 32 |
1 |
¶ Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх! --
|
2 |
Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень. --
|
3 |
Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові! --
|
4 |
Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він. --
|
5 |
Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене. --
|
6 |
Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе. --
|
7 |
¶ Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть. --
|
8 |
Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів. --
|
9 |
Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його. --
|
10 |
Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока. --
|
11 |
Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм, --
|
12 |
так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було. --
|
13 |
Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя, --
|
14 |
маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином. --
|
15 |
¶ І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив. --
|
16 |
Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами. --
|
17 |
Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші! --
|
18 |
Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив. --
|
19 |
¶ І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх, --
|
20 |
та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри. --
|
21 |
Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх. --
|
22 |
Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір. --
|
23 |
Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них. --
|
24 |
Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі. --
|
25 |
Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим. --
|
26 |
¶ Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять, --
|
27 |
та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це. --
|
28 |
Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування. --
|
29 |
Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій. --
|
30 |
Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх? --
|
31 |
Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги. --
|
32 |
Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них, --
|
33 |
вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь! --
|
34 |
Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане? --
|
35 |
Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них. --
|
36 |
Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного. --
|
37 |
І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони, --
|
38 |
що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас. --
|
39 |
¶ Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки. --
|
40 |
Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий! --
|
41 |
Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу. --
|
42 |
Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога. --
|
43 |
Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ. --
|
44 |
¶ І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів. --
|
45 |
А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля, --
|
46 |
то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону. --
|
47 |
Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її. --
|
48 |
І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи: --
|
49 |
Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння. --
|
50 |
І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні, --
|
51 |
за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів. --
|
52 |
Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам. --
|