| Chapter 30 |
1 |
¶ (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав: --
|
2 |
(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст. --
|
3 |
¶ (30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості, --
|
4 |
(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою. --
|
5 |
(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй. --
|
6 |
(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою, --
|
7 |
(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні. --
|
8 |
(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй. --
|
9 |
(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній. --
|
10 |
(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою, --
|
11 |
(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний. --
|
12 |
(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй. --
|
13 |
(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її. --
|
14 |
(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув. --
|
15 |
(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її. --
|
16 |
(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого. --
|