| Chapter 5 |
1 |
¶ А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині! --
|
2 |
А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу! --
|
3 |
¶ І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем. --
|
4 |
І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл! --
|
5 |
І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт. --
|
6 |
І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: --
|
7 |
Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. --
|
8 |
А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові! --
|
9 |
Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова. --
|
10 |
¶ І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. --
|
11 |
Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!. --
|
12 |
І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому. --
|
13 |
А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома. --
|
14 |
І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер? --
|
15 |
¶ І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм? --
|
16 |
Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм! --
|
17 |
А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві. --
|
18 |
А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте! --
|
19 |
І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі! --
|
20 |
І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, --
|
21 |
та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас! --
|
22 |
І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це? --
|
23 |
Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого! --
|