| Chapter 2 |
1 |
¶ І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. --
|
2 |
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. --
|
3 |
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. --
|
4 |
¶ Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. --
|
5 |
І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. --
|
6 |
І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. --
|
7 |
І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. --
|
8 |
¶ І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. --
|
9 |
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. --
|
10 |
І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. --
|
11 |
Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. --
|
12 |
А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. --
|
13 |
Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. --
|
14 |
А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. --
|
15 |
І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. --
|
16 |
¶ І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. --
|
17 |
Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! --
|
18 |
¶ І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. --
|
19 |
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. --
|
20 |
І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. --
|
21 |
¶ І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. --
|
22 |
І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. --
|
23 |
І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. --
|
24 |
Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. --
|
25 |
І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились. --
|