| Chapter 34 |
1 |
¶ І говорив Елігу та й сказав: --
|
2 |
Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене! --
|
3 |
Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує. --
|
4 |
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре. --
|
5 |
Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. --
|
6 |
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя... --
|
7 |
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду, --
|
8 |
і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними? --
|
9 |
Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає. --
|
10 |
¶ Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! --
|
11 |
Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату! --
|
12 |
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права. --
|
13 |
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав? --
|
14 |
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, --
|
15 |
всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!... --
|
16 |
¶ Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: --
|
17 |
Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного? --
|
18 |
Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний? --
|
19 |
Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук, --
|
20 |
за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською. --
|
21 |
Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її, --
|
22 |
немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались. --
|
23 |
Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд. --
|
24 |
Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших. --
|
25 |
Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть! --
|
26 |
Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці, --
|
27 |
за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, --
|
28 |
щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених. --
|
29 |
Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом, --
|
30 |
щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові. --
|
31 |
¶ Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду! --
|
32 |
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити! --
|
33 |
Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! --
|
34 |
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: --
|
35 |
Йов говорить немудро, а слова його без розуміння. --
|
36 |
О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди, --
|
37 |
бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої... --
|