| Chapter 31 |
1 |
¶ Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину? --
|
2 |
І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот? --
|
3 |
Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям? --
|
4 |
Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки? --
|
5 |
Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя, --
|
6 |
то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає! --
|
7 |
Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла, --
|
8 |
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням! --
|
9 |
¶ Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша, --
|
10 |
то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші! --
|
11 |
Бо гидота оце, й це провина підсудна, --
|
12 |
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!... --
|
13 |
Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, --
|
14 |
то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім? --
|
15 |
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі? --
|
16 |
¶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував? --
|
17 |
Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота? --
|
18 |
Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його! --
|
19 |
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи, --
|
20 |
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся? --
|
21 |
Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, --
|
22 |
хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана! --
|
23 |
Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти... --
|
24 |
¶ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя? --
|
25 |
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? --
|
26 |
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, --
|
27 |
то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав, --
|
28 |
це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! --
|
29 |
Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його? --
|
30 |
Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його. --
|
31 |
Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився? --
|
32 |
Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому. --
|
33 |
¶ Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою? --
|
34 |
Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив... --
|
35 |
О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник... --
|
36 |
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками? --
|
37 |
Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього. --
|
38 |
Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею, --
|
39 |
якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував, --
|
40 |
то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися. --
|