| Chapter 5 |
1 |
¶ Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися? --
|
2 |
Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному! --
|
3 |
Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла... --
|
4 |
Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі! --
|
5 |
Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його! --
|
6 |
¶ Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі, --
|
7 |
бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти... --
|
8 |
А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу, --
|
9 |
Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа, --
|
10 |
бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду, --
|
11 |
щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених. --
|
12 |
Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки, --
|
13 |
Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає, --
|
14 |
вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!... --
|
15 |
І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря, --
|
16 |
і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда! --
|
17 |
¶ Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари: --
|
18 |
Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його! --
|
19 |
В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло: --
|
20 |
Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча. --
|
21 |
Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона. --
|
22 |
З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся. --
|
23 |
Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою. --
|
24 |
І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку. --
|
25 |
І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі! --
|
26 |
І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого! --
|
27 |
Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все! --
|